Зміст

1. Користь читання дітям: що говорять дослідження
2. Що вибрати: книгу або гаджет?
3. Читання-найкраща тренування нейронних зв’язків
4. Читання формує новий Всесвіт

У російських народних казках прихована велика мудрість: через метафори і образи народ передавав майбутнім поколінням базові знання про світобудову і мудрість століть. Однак існує і ще один плюс читання казок дітям, з точки зору нейробіології. Незважаючи на те, що про шкоду телевізора вже сказано чимало, сьогодні деякі батьки як і раніше дотримуються методу відволікання уваги дитини за допомогою телебачення або Інтернет, щоб дитина «не плутався під ногами».

Якщо радянські мультики переважно несуть в собі позитивні посили, то, якщо проаналізувати Диснеївські Мультфільми, можна бачити, що дітей вже з раннього віку орієнтують на матеріальні цінності, вирощують в них жадібність, егоїзм, байдужість до проблем оточуючих і так далі. Велика частина сюжетів диснеївських мультфільмів побудована на протиборстві персонажів заради досягнення будь-якої особистої вигоди, і мало того, що це подається як норма, так ще й приправлено гумором, що робить дитину просто несприйнятливим до чужого болю і спотворює базові людські цінності.

Тому з читання казки або мультфільму краще вибрати перше. І тут виникає наступне питання: може бути, варто віддати перевагу аудіокнизі, щоб заощадити власний час? Однак дослідження професора Джона Хаттона показують, що самостійне читання книги дитині має ряд переваг.

Користь читання дітям: що говорять дослідження

Отже, для дослідження було обрано 27 дітей у віці 4 років. Їм пропонували ознайомитися з новою казкою одним з трьох різних способів — прослуховування аудіокниги, читання або мультфільм. Під час цього процесу активність мозку відстежували за допомогою магнітно-резонансної томографії. Результати виявилися несподіваними.

Під час прослуховування аудіокниги у дітей спостерігалися труднощі з розумінням змісту, але при цьому активувалися мовні центри в мозку. Перегляд мультфільму активував слухові і зорові центри, але гальмував мовні. І, за словами професора Хаттона, саме в цьому випадку розуміння сюжету було на найнижчому рівні з усіх трьох варіантів. Професор пояснює це тим, що мультфільм робить всю роботу за дитину — йому не потрібно міркувати і аналізувати, і тому сприйняття вмісту вельми поверхневе.

Найбільш позитивні результати були отримані під час читання книги з ілюстраціями. У цьому випадку розуміння сюжету було максимально повним, тільки трохи знижувалася активність мовного центру, оскільки дитина концентрується не тільки на словах, але і на картинках, які бачить. І це дозволяє йому проводити власний аналіз інформації — зіставляти те, що він чує, з картинками і самому як би вибудовувати своє бачення сюжету казки.

Але найцікавіше полягає в тому, що під час читання книги з картинками була відзначена зв’язок між різними областями мозку дитини — мовним центром, зоровим, областю, що відповідає за образне мислення, і так далі. Тобто саме читання книги з картинками дозволяє дитині максимально задіяти всі ділянки мозку.

За словами професора Хаттона, небезпека мультфільмів також полягає в тому, що їх перегляд заважає нормальному процесу розвитку областей мозку, що відповідають за уяву і пасивний режим. Також професор Хаттон зазначає, що перегляд мультфільмів в довгостроковій перспективі може привести до того, що дитячий мозок просто не навчиться повноцінно справлятися з такими завданнями, як формування уявних образів і осмислення інформації, що надходить. І в майбутньому це призведе до того, що людина взагалі буде погано засвоювати інформацію, одержувану через читання.

Що вибрати: книгу або гаджет?

Чим читання книг корисно нашому мозку? Як наше тіло харчується матеріальною їжею, так і нашому мозку потрібна їжа інформаційна. Саме читання книги дозволяє людині запускати розумові процеси, уяву, образне мислення і так далі. Цього просто не відбувається, коли ми споживаємо інформацію через, наприклад, телебачення.

Може виникнути питання: чи є різниця між читанням паперової книги або електронної? За словами одного з відомих офтальмологів, якщо до популяризації гаджетів серед населення основною проблемою, з якою зверталися діти, були різні травми очей, отримані під час дворових баталій, то сьогодні діти звертаються з проблемою короткозорості, яка і пояснюється тим, що більшість з них проводить за екраном гаджета більшу частину доби. І неважливо, чим вони зайняті, — переглядом відео або читанням електронної книги. Звичайно, читання буде більш корисно для мозку, але ось шкода для зору буде однаковим.

Читання книги-це завжди роздуми та аналіз. Навіть будь-яке порівняння книги і фільму, знятого за мотивами книги, практично завжди буде на користь книги. Звичайно, Сучасні спецефекти та інші хитрощі кінематографа дозволяють привернути увагу більше до фільму, ніж до книги. Але якщо судити саме за якістю розуміння сюжету, занурення в події, отримання якихось глибоких усвідомлень, то тут завжди книга буде в пріоритеті.

Різницю між читанням і переглядом фільму можна порівняти з різницею між походом в Ермітаж і переглядом тих же картин в каталозі. Начебто, інформація одна і та ж, але щось важливе, відчуття зв’язку з чимось великим втрачається.

І сьогодні телебачення та інтернет поступово витісняє звичку читати книги. Але це зовсім не можна назвати показником прогресу. Також як не можна вважати показником прогресу Популярність фаст-фуду в порівнянні з здоровою, домашньою, простою їжею.

Читання-найкраща тренування нейронних зв’язків

Людський мозок так влаштований, що в ньому постійно формуються нейронні зв’язки; це згодом обумовлює наші звички, сприйняття, здібності. І ці зв’язки утворюються у всіх. Але у людини, яка звикла думати, міркувати, пізнавати, це широка мережа асоціативних зв’язків, яка і відповідає за здатність широко дивитися на реальність. Якщо ж людина дивиться на світ через екран телевізора або гаджета, то саме такої ширини погляд на реальність він і буде мати.

Важливо розуміти: мозок завжди навчається. І це завжди (ну або майже завжди) тільки наш вибір — що ми даємо йому споживати. Наша свідомість, як губка, вбирає все, що ми в нього завантажуємо. І цю здатність можна використовувати як для розвитку, так і для деградації власної особистості.

Читання формує новий Всесвіт

Наш мозок так влаштований, що він не бачить різниці між реально відбуваються подіями, спогадами або фантазіями. Емоції і переживання, які мозок отримує як в процесі реальних подій, так і в процесі спогадів або фантазій, відчуваються їм однаково. Про це свого часу говорив ще Іван Михайлович Сєченов.

Наприклад, деякі дослідження говорять про те, що коли спортсмени просто уявляють, що вони виконують ті чи інші фізичні вправи, у них у відповідних м’язах спостерігається активність.

Таким чином, коли ми читаємо книгу, ми вибудовуємо цілий Всесвіт силою своєї уяви, і це дозволяє нам відчувати цілком реальні емоції, переживання, почуття і так далі. Різниця з телевізійним контентом в тому, що там мозок не включається в роботу в тій мірі, як при прочитанні книги.

Наш мозок розвивається за допомогою обробки інформації, що надходить через зір, слух і так далі. Чим вища якість цієї інформації, тим ефективніше розвивається наш мозок.

Дитячі казки-це найперша сходинка в житті людини, яка дозволяє йому розвивати свій мозок і, як наслідок, себе як особистість.

Читання казок дітям-це чи не найкращий метод подачі інформації. Крім того, що у дитини розвивається образне мислення, уяву, навички аналізу інформації, що надходить, дитина також вбирає мудрість наших предків, яка укладена в казках.

Мова саме про це: від того, яку інформацію батьки пропонують дитині, багато в чому залежить його подальший життєвий шлях. І якщо дитину «виховує» телевізор або блогер з Ютуба, вся ця завантажена інформація потім стане частиною світогляду дитини. Це важливо розуміти.